ЖИВА КРИНИЦЯ

     1Пет.2 .2

 

Тяжкі часи наступають,

Вперто йде вперед прогрес,

Святу правду відсувають, -

Є в багатстві інтерес.

 

Замість масла, замість м’яса

Вводять в харчі хімікати.

Так життєвий тонус гасне,

Бо з’їдаємо нітрати.

 

Яка користь з тої страви,

Якщо біль у шлунку? -

Всі органи проти стали,

Просять порятунку.

 

А як там духовні справи,

Чим годуєш Духа, -

Чи хімічні тут приправи?

А від них розруха.

 

Відсуваєш Слово Боже,

Береш людську жвачку,

Бо написано пригоже,

Знай, людська балачка.

 

У кожного є свій шлях

І своя стежина.

У тобі є Творця змах,

Ти нова картина.

 

По сліду Христа ідем

У небесний Ханаан,

На плечах свій хрест несем,

Істинний путь християн.

 

Пребувай у Божім Слові -

В нім твоя скарбниця,

Непохитні тут основи,

То жива криниця.

 

Хай течуть два струмки:

Дух та Слово Боже,

Обновлять серця думки,

В житті допоможуть.

 

Господь зміцнить твої крила,

Піднесе в небесну вись,

Потече духовна сила, -

Божій мудрості скорись!

 

Стій в любові, стій у вірі,

Як Христос заповідав,

Руйнуй ворожі наміри,

Щоб в серці Дух запалав.

 

Не шукайте мудрості

У людському дусі..

Хліб життя зійшов з небес -

Істина в Ісусі!

 

Живе і діюче Слово

 

Живе і діюче величне Слово Боже –

За Нього будем Бога прославляти.

Слово нас будує, руйнує твердині ворожі,

Вірою в Слово можемо труднощі здолати.

 

У цей останній тяжкий час

На дітей Божи наступають пекельні сили,

Сіють невір’я, щоб Дух Божий вгас,

Нахиляють народи, щоб їм служили.

 

Слово – духовна зброя у наших руках,

Живе і діюче Слово Боже.

Воно повертає ворожі твердині у прах,

На Ньому всесвіт стоїть, Воно непереможне.

 

Якщо в серці є віра міцна,

Тоді й Господь піде перед нами,

Наш човен ніколи не піде до дна,

Бо він керується Божими руками.

 

Слово та молитва, що Духом горять

Зуміють ворожий вогонь погасити,

Духовні та тілесні рани гоять,

Щоб упавших підняти, мертвих воскресити.

 

Які ми щасливі, бо Христом спасенні,

Він нас годує, охороняє, даром благо дає.

Вмираючі в Господі – то дуже блаженні –

Господь вірним відкриває Царство Своє.

 

Будемо ж Христовими послами,

Будемо світлом на грішній землі –

Будемо любити не облесливими словами

І всьому гріховному скажемо «ні».

 

    ЖИВИЙ ВОГОНЬ

 

Запались в мені, вогонь,

Із живих Божих долонь,

Що з небес  на землю лине –

Дар безцінний для людини.

 

Бо живу я по знанню –

Та нема Твого вогню.

Бога славити хочу в дусі,

Не давати місця спокусі...

 

Розсій сумнівів пітьму,

Не дай приживитись злу,

Пізнавать премудрість Твою,

Стать сильнішим у двобою.

 

Темні сили, наче круки,

Причиняють людям муки.

Дай же сину Твій вогонь

Із живих Твоїх долонь!

 

Будь зі мною і навчай

Та до світла повертай,

Знаю, в серці гордість маю

Та ніяк не подолаю...

 

Нарікаю, сумніваюсь,

Знову молюсь, знову каюсь –

Господи, зніми тягар,

Злий на мене вічний дар!

 

Милостивий вічний Бог,

Дай терпіння без тривог,

Хрести Духом – спрагу маю,

Я в ім’я Христа благаю!

       ЖИТТЯ З ХРИСТОМ

 

На Христа рівняйся, на Христа,

Щоб дорога була світла й проста.

Іди за Господом, завжди іди,

На землі остав свої сліди –

 

І постав же собі за мету –

Все життя присвятити Христу.

Він обмиє тебе від гріха

І пригорне, як Своє дитя.

 

Тягарі познімає з плечей,

Витре сльози із твоїх очей,

Спраглу душу напоїть водою,

Від зла захистить Своєю рукою.

 

Вічною любов’ю полюбив Він тебе –

Тебе Він не кине ніколи, ніде.

Знай, що Господь йде впереді,

Будь світлом для світу і сіллю землі!

Занепалий дух

 

Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте сильні.

1 Кор.16:13

 

Чому схилилась голова,

Чого ти духом занепала,

Знай, що ти є не своя,

Серце би Господу віддала.

 

Моя сестро, о мій брате,

У тебе зброя є в руках,

Мечем навчися наступати,

Втече від тебе хижий птах.

 

Останні часи ідуть до кінця,

Уся програма йде по Слові,

Спустошені людські серця,

Вподобались вже до полови.

 

Духовна боротьба іде

У вірних серцях Богу,

Та спокій в Господі знайде,

Господь спішить на допомогу.

 

Коли у серці дух згасає,

Піднімись вірою аж до небес,

Життя земне скоро минає,

Отець наш Вічний. Христос воскрес!

 

      ЗАСЛОНА

 

Зросло “я” таке велике,

Що сягає до Владики,

Творця неба і землі.

Росте “я” навіть у сні...

 

Росте “я” в своїх очах –

Замість радості є страх;

Страх виходить не від Бога,

Тому на душі тривога.

 

Знаю я премудрість світу,

Бо одержано освіту;

Голос Бога я не чую,

Часто думаю, міркую:

 

Предо мною стоїть брат

Гірший мене у стократ –

Сліпуватий та оглух –

А живе в нім Святий Дух.

 

Часто йдуть йому видіння,

Боже там благословіння...

Думаю я день і ніч,

Не збагну, у чому річ.

 

Дальше там сестра сидить,

Все зітхає та мовчить.

Глянеш – одна простота,

А тягнеться до Христа!

 

Ти свої гріхи згадай,

Хай не сниться тобі рай!

Правду в очі я скажу,

Так як честю дорожу.

 

Моя честь, а в честі сила –

Тому ростуть в мене крила,

У небесну синю вись

Мої думки піднялись,

 

І росту, росту духовно,

Бо живу я не гріховно,

Даю справно десятину,

В собі не найду провину.

 

Ось скажу я вам по праву:

Гордість маю, люблю славу,

Хочу бути вище всіх –

Хіба мені за те гріх?

 

Бога я у собі маю,

Навіть молюся, читаю

Боже слово, різну пресу,

Де життєві інтереси.

 

Зауважень не сприймаю,

Бо ціну я собі знаю,

Знаю я, скільки коштую

І зневаги не дарую!

 

...І виросло “я” велике,

Що не видно і Владики,

Заслонило Божий край,

А причину розгадай...

Затемнене скло

 

Хто пізнав розум Господній?

Хто Йому дорадником був?

Від сивої давнини до сьгодні

Хто Його любов, милість та велич збагнув?

 

Тепер ми знаємо частково,

Бо досконале нам закрито,

Його не візьмеш за основу,

Воно дочасне, ніби картинка розмита.

 

Дехто старається людям описати

Работу Духа Святого та Божого Слова глибини,

Людям своє світобачення дати,

В передові статті вміщають свої доктрини.

 

Стають смішними у Божих очах,

Уподоблюючись розумом до малої дитини.

У кожному із нас є Творця змах,

Точної і в природі немає картини.

 

Не всі деталі однакові в машині:

Одна як тормоз, а друга – тягло.

Так само в кожній людині –

Хоч члени різні та влились в єдине русло.

 

Один стоятиме біля керма,

Другий роститиме запашні квіти,

Небеса небес – то не наша земля,

Та всі ми Божі діти.

 

Господь Ісус нас всіх з’єднав,

Ми сімейство великого Бога,

За всіх нас на Голгофі вмирав,

У кожного вірного назначена дорога.

 

Поки перша скінія стоїть,

А вхід у святая святих закритий,

Будем робити як Писання велить,

Лише з часом досконале буде відкрите.

 

Більше вникати у Боже Слово,

Дух Святий вкаже, як кожному бути.

Відповідь одержиш правдиву, готову,

Глибин Божих нам не збагнути.

 

Ніяка неправда в небо не ввійде,

Дім духовний на камені буде стояти,

Скоро Господь Свій народ забере,

У Божому Слові святу правду шукайте.

 

Не впізнавши Бога як Творця Свого,

Не берись своє тлумачення дати.

Начитавшись вчення людського,

Будеш і на обидві ноги хромати.

 

Твоє Слово, Боже, в великій пошані,

В нім Твоя сила, Словом все стоїть.

Поставимо Слово на першому плані,

Через віру в Слово дух в серцях горить.

Збагачення

 

Шукайте ж найперш Царства Божого

І правди його, а все те додасться вам.

Мф. 6:33

 

Грошелюбство – корінь зла у всякому стані,

Про ближнього не думають, своє «я» в пошані.

Ось прикладом стануть дії в м’ясокомбінаті –

Продукція дорога при малій затраті.

 

Вводять хімічні приправи, барвники та сою –

З часом дивне те месиво стане ковбасою –

Ще й жир якийсь туди вводять, трапляється, сало,

Щоб в роті не скрипіло, щоб в горлі не стало.

 

З’єднавши всі складники в однорідну масу –

А зовнішнє оформлення в них вищого класу –

Споживайте з апетитом, наївнії люди,

Згодом у вашому нутрі таки кризіс буде.

 

Виробникам пливуть гроші, як бурхливії води,

Люди праці те купують для своєї шкоди.

Смертність в світі вже велика – йдуть, йдуть похорони,

Наш Господь над всім Владика, дав людям закони.

 

Боже Слово відсунули, в них життєва міра:

Взяти більш лиш для себе, яка вже там віра!

Авраам був теж багатий, другом Бога звався,

Його Господь благословляв, тому розрастався.

 

Не привязував він серця до свого багатства,

Був же Богу вірним у всьому, наслідувач Царства.

Щоби в житті не скоїлась духовная драма,

Придивися та навчися ти у Авраама.

 

Не будуй ти на піску, як сказано в Слові,

А каменя наріжного поклади в основи,

Не загуби в темноті коштовну перлину,

Будь же вірним лиш Господу до кінця, до згину.

 

Господь Бог говорить нині: «Іди лиш за Мною»

І Він тебе доведе до Свого спокою.

Не згромаджуй на землі, немає потріби,

Думай про те, що вгорі, там є все для тебе.

Земне тяжіння

 

Дух Святий до народу говорить сьогодні:

«Скоро-скоро наступить День  Господній,

Коли вірних Господь забере із землі»,

А ми вкоріняємось в землю, як мурав’ї.

 

Шукаємо щастя на землі, а не в небі, –

Хіба щось звідси візьмеш для себе

Туди, де око не бачило і вухо не чуло?

О, щоб людське серце те збагнуло!

 

Дехто хоче жити вишукано, по-європейські…

Знай, що те все забере плем’я халдейське,

Яке ніколи не буде вдячне тобі:

Інстинктом живе воно у злобі.

 

Не заглядай далеко за чужі горизонти,

Там гарно, блискуче, там євроремонти.

Зроби чистою оселю, обмети павуки, –

До світлих небес хай линуть думки!

 

Не шукай на землі ні багатства, ні слави,

Краще шукай Христові сліди криваві, –

Там наша краса, там праведність наша,

Багатство для нас, його повна чаша!

 

Любов вічна Христова на всіх є одна,

Ми п’ємо живу воду з Його джерела.

Над нами згущаються чорнії хмари, –

Земне багатство нам не до пари.

 

Розкажи людям про ту світлу дорогу,

Господь кожному дає вчасно Свою допомогу,

Адже на Голгофі вбито жало смерті,

Щоб людина покаялась і гріхи були стерті.

 

Вибраний Богом має на землі своє призначення,

Кожному своя дорога Господом назначена,

Кожний свій хрест несе на плечах,

А земне тяжіння повертає у прах.

 

Прийшов в світ нагим, нагим відійдеш,

У Отця Небесного щастя й багатство знайдеш,

Даремно старався осягнути премудрості світу,

Держись міцно Христа та Його Заповіту!

 

Своє життя із Словом Божим звіряй,

Прославляй свого Господа, за все прославляй!

Розмовляй в молитві з Ним вдень і вночі,

Хоч підуть в атаку чорні палачі.

 

Земне багатство ставить свій бар’єр,

Хай душу не заманює ніякий кумир,

Христос відкрив для людей святі небеса –

Там вічне блаженство, незбагненна краса.

 

Не треба збирати для плоті покрови,

Те все згниє, безслідно щезає,

А з чистим серцем та в лагідній мові

Вірних Господь любить та на них чекає.

 

 ЗЕМНИЙ ПРАХ

              Прип.3:7

 

Ніколи не міряй себе собою,

Не хвались у серці, як духовно підріс.

Знай, що Господь йде рядом з тобою,

Там, де не зміг ти – Господь переніс.

 

Він пильнує тебе, як ока зіницю,

Як гніздо своє оберігає птах,

Над тобою простягає Свою десницю,

Бо сила – у Бога, а ти – земний прах...

 

Хай гордість тебе не осіняє,

Не думай у серці: “Який славний я!”

Як Бог твій від тебе лице заховає,

То проти тебе стануть небо й земля.

 

Отой бідолаха, що хитрити не вміє,

Живе справедливо з своїх мозолів –

Над ним Боже око, Його милість рясніє,

Веде Він його до Своїх берегів.

 

Не кажи у серці, що ти вмієш жити,

Крутитись в житті на обох ногах.

Голова твоя може добре служити,

Та сила у Бога, а ти – земний прах...

 

Піднісся високо – впадеш до шеолу –

Високий ти став лише в своїх очах;

Схились перед Богом до самого долу,

Бо сила – у Бога, а ти лише прах.

 

Не став себе вище інших людей,

Кінець же хвалить своє діло;

Поки подих виходить із твоїх грудей,

Бережи своє серце пильніше ніж тіло.

 

Господь сказав раз, а я почув двічі,

Що сила у Бога, у Його руках.

Оце постанова Його віковічна:

В Творця твоя сила, а ти – лише прах.

 

Мудрість бери не свою, а Христову,

Із нею крокуй по землі,

Її поклади, як канву, в основу,

Не збочуй з дороги – не потонеш у злі.

 

Господь – твоя сила і твоя твердиня,

Господь тебе жезлом Своїм пасе,

А Слово Його – для тебе святиня,

По милості Своїй тебе Він спасе!

 

           ЗЛОДІЙ

 

У невеличкім ательє

Майстер-закрійник старий є.

Робота йшла йому до ладу –

Та гріх тягнувся за ним ззаду.

 

Бо від чужого матеріалу –

Хоч було б його зовсім мало –

Хоч лоскуток, та відрізає,

Старанно в скриню заховає,

 

Забувши страх, закинув віру,

Душу бо мав нечисту, сіру...

Він обкрадав себе жорстоко –

Над кожним з нас є Боже око.

 

Підступний гріх все серце точить,

Стоїть пред ним і вдень, і вночі,

Виснажує останні сили,

Для нього світ вже став немилий...

 

Одного разу сон приснився,

Що перед Богом він явився

Та попада на Страшний суд,

Де судиться весь грішний люд.

 

Тут сам себе оправдав він –

В нутрі гуділо наче дзвін –

Який то гріх? його немає,

Хай скаже той, хто мене знає!

 

Майстер направився до раю,

Обходячи всіх грішних з краю,

Та раптом бачить, в Царство Бога

Пред ним закрилася дорога –

 

Зшилось полотнище велике,

Путь заслонило до Владики;

Було воно із матеріалу,

Що з схованок повилітало.

 

Неначе змій той підколодний,

Явився гріх. І піт холодний

Його все тіло обливає,

Аж душа в ньому завмирає!

 

Ранком сказав працівникам,

Де був, що чув, як було там.

“Відтак чужого не візьму –

Не впасти би в кромішню тьму!”

 

І всім скажу: як до чужого

Тягнуться руки, до земного, –

Назавжди ти собі затям:

Заплатиш ти своїм життям!

 

 КАРА ЗА ГРІХ

 

   Плач Єр. 3:19

 

Я бачив гнів Божий,

Попав я в біду,

Господь став ворожий –

Як вихід знайду?

 

Бо Він підняв руку,

В якій жезл сидить:

Моє тіло – на муку,

Біль душу сверлить.

 

В темноті посадив,

Мов померлих давно.

Я зневагу вчинив –

Мене кинув на дно.

 

Я кличу, голошу –

Ти вуха заткнув.

Я молю, я прошу –

Мій Бог не почув.

 

Наситив гіркотою,

Напоїв полином

За те, що гріх скоїв,

Щоб не був я рабом.

 

Ти за душу боровся,

Відкупив мене Ти,

Щоб до Тебе вернувся

Назавжди, назавжди.

 

Господь нас карає

За наші гріхи,

Як батько навчає,

Щоби за Ним йти.

КАРТАННЯ

                   Євр.12

 

Не нехтуй, сину, Господньої кари,

Відкинь же із смутку чорнії хмари.

 

Кого Бог любить, того і картає –

Б’є кожного сина, якого приймає.

 

Наносить Він рани і тут перев’яже,

Він Сам їх лікує і путь Свій укаже.

 

Коли залишаєтесь без покарання –

Незаконні ви діти, нема спілкування...

 

Обернеться в радість всяке картання,

Воно йде на користь і зветься повчання.

 

Біжить у змаганні, глядя на Ісуса,

Хай вас не спіткає ніяка спокуса.

 

Христос за нас грішних витерпів хрест –

Принадам, що в світі, давайте протест.

 

...Не нехтуй кари Господньої, сину,

Господь витре сльози і простить провину.

ЛІНИВИЙ РАБ

 

Заховавшись у затінку,

Підпирає плечем стінку...

Раб лінивий все планує,

Бо лінивство в нім працює.

 

В церкві, ніби в прохолоді,

У громаді, при народі;

Силою не надірветься,

Ні до чого він не пнеться.

 

В достатку прожить охота,

Та не йде на ум робота:

Все видумує, хитрує

Та життя своє планує.

 

На молитвенне служіння

Щось нема в мене стремління,

Буду я сидіти вдома,

Ніби не появилась втома,

 

Ще й в таку велику спеку –

Можна втрапить в небезпеку,

Розболиться голова...

Краще буду, як сова:

 

Спить, дрімає в верховітті –

Їй байдуже, що у світі.

Стане пора вечорова –

Тут як тут вона готова.

 

Йде шукать собі поживу

На чужу врожайну ниву;

Голод дає себе знати,

Виганяє, щоб шукати.

 

Сіять ниву неохота –

Там клопоти, там робота;

Тріскаються руки, п’яти,

А до того ще витрати:

 

Треба поле поорати,

Купить ядохімікати

На жука із Колорадо –

Ні, не дам я цьому ради!

 

Краще щось вже поділити,

Впустить сльозу, підхвалити...

А щоб діло вийшло гоже –

Обпертися на Слово Боже.

 

...Хоч на землі ти – як гість,

Хто не робить – хай не їсть!

Бог сказав жити в роботі,

Здобувати хліб у поті.

 

Чи для себе, чи для кого –

Всюди не гладка дорога.

Її треба перейти,

Аби дійти до мети.

 

Знай же, сестро, знай же, брат:

Щоб вродило у стократ,

Треба силу напрягати–

Господь буде помогати.

 

Як не напрягнеш плече –

То вода не потече

Під лежачий сірий камінь.

Суща правда, скажемо “амінь”.

Лжевчителі

 

Були лжепророки та лжевчителі

І тепер вони по світу ідуть,

Хоч нема печатки у них на чолі,

Духом чуємо, що у серце кладуть.

 

Відціжують комара малого,

Ковтають великого верблюда,

Видають із себе Божого слугу святого,

Ділом прив’язують до духовного блуда.

 

В послух всякий ми не станем

Там, де значиться кривизна,

Не введуть Церкву в оману,

Нас жде славная Вітчизна.

 

Як заведено в інших, а в нас іще ні,

Не має ніякого значення,

Закон для всіх нас на землі

Великим Богом назначений.

 

Фарисейської закваски

Не вкладем в серце, в уста,

Де немає Божої ласки,

Що Бог зробив через Христа.

 

Нас Боже Слово просвітило,

Дух Святий живе в серцях,

Не ввійдем в гнівне чавило,

Нас не стерти на вітрах.

 

Лжевчителі є у Церкві Христовій,

Тримаючи Біблію в своїх руках,

Та проповідують інші основи,

Догмати свої, забуваючи Божий страх.

 

В нас вірне Слово є пророче,

Святу істину підтвердить, укаже,

То наш компас, ми не збочим,

Не здолають сили вражі.

 

Ісус є добрий Пастир наш,

Простягає над нами Свою десницю,

Прийде на зустріч, щоб забрати нас,

А зараз береже, як ока зіницю.

 

Ніхто не вихопить з Його руки,

В Його руках сила і влада,

Як би не кричали чорні круки,

Міцно держитесь вчення – Його порада.

 

Боязнь Бога – мудрості початок,

А пізнання Бога дає нам знанння,

В нас Духа Святого завдаток,

Він управляє, щоб  не збитись з пуття.

 

Дякуєм Богу за Його піклування,

За силу, що вірним встояти дає,

Докажемо ділом Йому шанування.

 

Голос Божий над світом лунає,

Його не заглушити, заховавши у свої турботи.

Наступить час, Господь спитає:

«А ти служив Мені, о сину?»

 

ЛЮБОВ СЛОВОМ      

 

Не жалій і не люби

Одними устами,

Ти мені допоможи

Своїми ділами.

 

Бо язик без костей,

Все може сказати,

Як наступить час важкий,

Забудеш як звати.

 

Любов словом, як привиди,

Немає там мочі:

Кидаються словом люди

Та туманять очі.

 

Не кидайте слів на вітер,

Бо то не полова,

Як сказати – перевірте,

Знайте ціну слова.

 

Любов словом – не любов,

Одна пустота,

Подивися на любов

Господа Христа.

 

ЛЮТИЙ ВОРОГ

 

Наступають чорні хмари,

Чути вже відгомін їх:

Ідуть війни, ідуть чвари –

Своє діло зробив гріх...

 

Боротьба іде духовна

В вірних Господу серцях;

Чаша гніву чуть не повна –

Крові хоче хижий птах.

 

Помсти, помсти він шукає

Там, де трапиться нагода,

Свою лютість виливає

В сім’ю Божого народу.

 

Ми не свої

 

На душі повно зла, кипить образа,

Божа дитина безрадісно сидить,

Обступила її духовна проказа,

Та Христос Духом може обновить.

 

Що покажеш в своїй вірі?

Не спрацьовує ні один показник…

Можна сказати в повній мірі,

Нема святого, кудись зник…

 

Наслідуй Христа, бо Він тебе спас,

Характер Його придбай для себе,

Благодать посилає для всіх нас

І тебе поселити хоче на небі.

 

Над тобою згустились чорнії хмари,

О моя сестро, о мій брате!

Ворожнеча нам не до пари,

А як Духу в твоєму серці пребувати?

 

Бог є любов, а радість в Ньому,

На колінах в молитві її здобувай,

Забудеш образи, кривду та втому,

Подякуй і пісню хвали Господу співай!

 

З любов’ю служімо один одному,

Не будемо слухати гріховную плоть,

Щоб було добре лиш тобі самому,

Ми не свої, нас відкупив Господь.

 

Будемо виконавцями Божої науки,

Христос вводить нас у славу Свою,

За Його любов, за простерті руки

Віддамо Господу честь і хвалу.

 

 

МОЛИТВА

                  Мат.7:7

 

Молитва – це з Богом розмова;

В молитві славимо Його.

Якщо молитва в світлі Слова –

Вона бездонне джерело.

 

Тебе спіткала вогняна спокуса,

І на душі глибокий сум...

Іди в молитві до Ісуса –

Звільнить тебе від тяжких дум.

 

Мудрість подасть, а також силу,

Відтак полегшення прибуде,

Зміцніють твої віри крила, -

Хіба за сина Він забуде?

 

Якщо осталось віри мало,

Принадний світ її глушить,

Сили духовної не стало,

Не знаєш вже, як дальше жить, -

 

Читай, вникай в Святе Писання,

В нім Божий Дух діла творить.

В молитві посилай благання, -

Господь духовно підкріпить.

 

Бува в житті ти оступився,

У серце попала отрута...

Пред Богом стань, Йому признайся,

Проси – і зніме з тебе пута.

 

Коли в житті рука жорстока

Надію твою розбиває, -

Бог не оставить одиноким,

В молитві Він тебе чекає.

 

Як над тобою чорні хмари,

Не видно виходу із битви, -

Не жди із злих рук кари,

Схились пред Господом в молитві.

 

За Слово Боже йдуть гоніння:

Там сльози, зітхання, розлуки...

Така дорога до спасіння –

На поміч піднімай в молитві руки.

 

Якщо порок в серці лежить –

Не залишай місця Адаму.

Проси Ісуса, Він звільнить,

Засяє світло в твоїм храмі!

 

Молитву наш Отець приймає

Сердечну, щиру і просту,

І серце Духом обновляє,

Щоб місце було лиш Христу.

 

Молитва – світло серед ночі,

Молитва – то у небо стук.

Молись з любов’ю і охоче,

Молитва – то з’єднання рук...

 

Молитва стіни пробиває,

Молитва підіймає в вись.

В молитві Бог нас умудряє –

Лише пред Ним низько схились.

 

...Молитва – це з Богом розмова,

В молитві славимо Його.

Якщо молитва в світлі Слова –

Вона бездонне джерело.

 

Моя скеля

 

Господь моя Скеля і моя твердиня,

Для мене Спаситель Він мій,

Моя вічна, надійна Святиня,

При всякій погоні сховаюся в ній.

 

Я кличу до Тебе в безсиллі,

Голос волає, в душі неспокій:

Врятуй же мене від насилля,

Надія моя, Спасителю мій!

 

Із справедливим Ти справедливий,

З лукавим по лукавству його.

У світі не будь метушливий,

Міцно держись за живе стремено.

 

Ти чиниш широким мій крок піді мною

І стопи мої не спіткнуться.

У неспокої заслониш Собою,

Напасники назад повернуться.

 

Боже великий, благословенний будь,

Хай від нас слава до Тебе несеться!

В наші серця Святим Духом прибудь,

Хай подобіє Твоє все спасеться.

                  НАДІЯ

 

Шумить, гуде в моїй скроні,

Колихає, мов билину,

Що стоїть самотньо в полі,

Гне додолу безупинно.

 

Крок нерівний, наче п’яна,

Спотикаюсь на стежині,

У судинах – моя рана,

Знаю, сила на вершині.

 

Око Боже наді мною,

В тіні крил Його сховаюсь,

Пройде лихо стороною,

Бо Єдиному ввіряюсь.

 

Все віддаю в руки Божі,

Тягарі до ніг скидаю,

Ніщо мене не тривоже –

По слідах Христа ступаю.

 

Всім єством в небесну вись

Я стримлюся до Благого –

Зустріч настане колись,

Зійде зоря світанкова...

НАГОТА

            1 Ів.2:15

 

Близький вже прихід Христа –

В Церкву ввійшла нагота;

Поки що лиш одиниці,

Розпоровши низ спідниці.

 

Хочуть йти із світом в ногу –

Чи приємне оце Богу?

Поміркуй про ту стежину,

Що веде в небес вершину.

 

Полюбивши в світі моду,

Мають в тому насолоду;

Йде спокуса через очі,

Замість світла – темні ночі!

 

Від гріха родився гріх,

В серці брата він заліг,

Полоснув чорним крилом –

Брат твій бореться з гріхом...

 

Була радість – стала смута,

Увійшла в серце отрута,

Взявши в кліщі юну плоть –

Корінь зла бачить Господь...

 

Нагота йде в Дім молитви,

Несе гріх, як лезо бритви.

Стань, подумай, схаменись,

На Голгофу подивись!

 

Чи думала сестра-дівиця,

Що на ній є не спідниця,

А в спокусу нарядилась,

З грішним світом породнилась!

 

Так колись зробила Єва,

Похіть очей полонила,

Впала в гріх, звела Адама –

І скоїлась в житті драма...

 

Що Бог зробив, добре знаєм –

Попрощалися із раєм.

Не жартуйте із вогнем –

Ось вам прикладом Еден.

 

НА ДУХОВНОМУ ФРОНТІ

 

Не будь холодним як крижина,

На світ гріховний не дивись.

Надходить тяжкая година –

З любов’ю до Христа горнись!

 

Ідуть, ідуть полки ворожі,

Не встоїш ти на самоті.

Пройти із Господом ти зможеш –

Вся наша сила у Христі.

 

А в серці хай не буде страху –

За нас лилась невинна Кров,

В силі Господній ступай з розмахом –

Там перемога, де любов.

 

Господь йде в тихому віянні,

Благословення є для нас.

З Ним подолаєш всі страждання,

Візьми олива про запас.

 

На битву будь завжди готовий,

Бо наступають тяжкі дні...

Господь веде нас в край чудовий –

То будь же ти сіллю землі!

 

Розправ ти віри свої крила

Не тільки словом, а в ділах.

Знай, що у цьому твоя сила –

Опинишся на висотах.

 

Стій у молитві дні і ночі

Та до престолу направляй,

Молись за інших ти охоче,

Молись за себе, за свій край,

 

Щоби спокійно зміг прожити

На цій землі, що дав твій Бог,

Його благами дорожити,

Впевнено йти до перемог.

 

Молись вночі, там більша плата –

Нарушення спочинку, сну –

На захист стати сестри, брата,

Що потонули в марноту.

 

Молись, бо тяжко їм буває –

Пресвітер чи євангелист.

Хай Дух Святий в серцях палає,

Та до служіння щоб був хист.

 

О, дай їм, Боже, силу, вміння,

Вони йдуть першими  бій,

По них – град з гострого каміння,

Укріпи віру до світлих надій!

 

Бува в серцях нашарування:

Старий Адам в куточку спить...

Знай, що іде пора остання,

Покайся – і зникне вмить.

 

Господь нас любить дуже-дуже,

Небо воістину відкрите...

Пробудись, пильнуй, о любий друже,

Старайся Господу вгодити.

 

Працюй для Господа з натхненням,

Народу віру ти вселяй

І потечуть благословення –

Таким Бог приготовив рай.

 

Подивись, весна розцвітає,

Сонце піднялось на горизонті.

Хай твоя душа радіє, співає –

Перемагай на духовному фронті!

 

Сій зерно правди, хай проростає,

Збирай плоди в пишний букет,

Неси Христу, Він бо бажає –

Ввійдеш на славний небесний банкет...

На скельній твердині

 

Мт.6:25

Іс.33:15

 

Не журися за завтрашній день –

Він сам про себе буде клопотатись,

Проте все гріховне від себе відкинь,

Щоб Єдиному Богу зміг сподобатись.

 

Господь в пустині із скелі дав воду,

Там спраглий народ напував,

А пізнавшим істину дає свободу,

Вірним життя вічне дарував.

 

Хто виконує волю Небесного Отця –

Який є Творець всього, що знаємо і чого не знаємо, –

Бережи серце, бо все йде до кінця,

Щоб вспадкувати небо, що зветься раєм.

 

Закривай очі, щоб не бачити зла,

І вуха, щоб не чути про кровопролиття,

Завжди твоя буде ситна душа,

Обмине тебе голод, пошесть та лихоліття.

 

На скельній твердині поставлена твоя оселя,

Бо на єдиного Бога ти покладаєшся

Та цураєшся зиску, всякого насилля

Бо той, хто у правді ходить, ніколи не захитається.

 

Скоро Сонце правди зійде на землю,

Сльози та кривда підуть у небуття,

З’єднається милість з любов’ю своєю,

Настане нове щасливе життя.

 

Прославлений будь наш Бог на Сіоні

За Твої величні і славні діла!

Ти піклуєшся нами, ми в Твоїй охороні,

Алілуя Тобі, честь і хвала!

На чужій території

 

Якось мені сон приснився,

Що при межі за будинком виріс горіх,

Яким дивом він там опинився,

Чи сам він у землю вліз.

 

Може, його загубила ворона,

Не донесла до свого гнізда…

Та виріс, міцна його крона,

Бо там для нього була вода.

 

За межу полізли родючиії крила,

Плоди його впали на землю, в траву.

Дощова вода своє діло зробила,

Покрила її гниль через мокроту.

 

Я стала ту гниль розгортати,

Шукала горіхи, що впали додолу,

Повний подол я змогла назбирати

Та принести до рідного дому.

 

Для чого показано мені цю картину?

Та щоб взяти із неї  урок:

З духовного багна витягати впавшу людину,

Розказати про милість, що знімає порок.

 

На чужій території ми живемо,

Тут править тьма, тут духи злоби.

Та твердо знаємо, за Ким ідемо,

Не будьмо ждати із моря погоди.

 

Споча… Продолжение »